Матеріал для 3D-друку потрібно обирати не за популярністю, а за температурою, навантаженням, середовищем і вимогами до поверхні. Нижче — коротка інженерна логіка вибору.
Коли достатньо PLA або PETG
PLA зручний для макетів, перевірки форми та візуальних прототипів, але не є універсальним матеріалом для нагрітих або навантажених вузлів. PETG краще переносить удари й вологу, тому часто підходить для кожухів, кронштейнів, лотків і допоміжних виробничих деталей. Для відповідального застосування потрібно перевірити температуру, спосіб кріплення та напрямок навантаження.
ABS та ASA для корпусів
ABS добре обробляється, шліфується та фарбується. Його часто використовують для технічних корпусів і деталей усередині приміщень. ASA має кращу стійкість до ультрафіолету та погоди, тому логічніший для зовнішніх панелей, кожухів і елементів, що працюють на вулиці. Обидва матеріали мають усадку, особливо на великих габаритах, тому модель і режим друку потрібно готувати заздалегідь.
PA та композити з волокном
Поліамід застосовують для зносостійких функціональних деталей, напрямних, шестерень і вузлів тертя. Варіанти з вуглецевим або скловолокном дають вищу жорсткість і стабільність геометрії, але потребують правильного проєктування та сухого матеріалу. Позначення CF не робить будь-яку деталь автоматично міцнішою за метал: результат залежить від геометрії, орієнтації шарів, температури та реального навантаження.
Як сформулювати задачу
Для підбору матеріалу достатньо вказати габарити, температуру, контакт із вологою, маслами або хімією, тип навантаження, потрібний строк служби й фініш. Якщо є зразок або креслення — додайте його. Prom3D підбирає матеріал після аналізу всієї задачі, а не лише назви деталі.